Різдво у війні

На околиці Ірпеня жила дівчинка на ім’я Мар’яна. Вона переїхала туди під час війни. Дівчинка переїхала не за власним бажанням. Їй було важко покидати всіх своїх друзів та йти зі школи. Але тут її чекало нове життя, нові друзі, школа. Мама казала, що тут буде безпечніше, ніж у Києві. На Різдво до них приїздила бабуся, і Мар’яна запропонувала піти разом до церкви. Бабуся погодилась і запропонувала поїхати після служіння до Києва, подивитись на ялинку та випити гаряче какао. Того ранку Мар’яна прокинулась найперша і побігла вибирати сукню на служіння. Незабаром і бабуся, і батьки прокинулись та почали збиратися на служіння. Дівчинка одягла червону блискучу сукню, бабусі дуже сподобалось. Сім’я поснідала і вони вирішили вже йти, щоб не запізнитися.
Дівчинка сказала:
– Бабусю, а ти знала що я співаю сьогодні у дитячому хорі?
– Ого, ти вже така доросла, не підведи бабусю.
– Авжеж, я не підведу! – відповіла дівчинка.
Коли родина Мар’яни вже прийшла до церкви, дівчинка зраділа, бо сьогодні має бути прикрашена церква. На Мар’яну вже чекали, тож вона обійняла батьків і бабусю і пішла за куліси. Служіння пролетіло дуже швидко, ось уже проповідує останній проповідник. Усі діти приходять з подарунками, у Мар’яни посмішка на обличчі:
– Ну все, пішли, – сказала дівчинка.
Ввечері всі поїхали в Київ подивитись на ялинку та попити гарячого какао.