До війни в нашій країні ніхто б не міг подумати, що вже через кілька років Різдво зміниться назавжди. Та тільки зараз я розумію, що не цінувала те, що було. Раніше я б навіть не уявила свято без салютів, які яскраво вибухають у небі різними кольорами та переливаючись змінюють колір на червоний чи зелений. А зараз почуючи щось, що вибухає у небі, хочеться бігти та ховатись куди подалі. Чуючи щось, що хоча б трохи схоже на ракету чи літак, взагалі все, що може летіти, згадую початок війни.
Це було з самого ранку 24 лютого, а саме це був початок війни. Згадую, як збирала речі, думаючи наперед – можливо вже не зможу побачити знову ці речі, мій дім, біля якого скільки спогадів про моїх рідних, з якими проводила ну майже кожен день, та і взагалі все.
Також, згадуючи те Різдво, яке ставало все краще чи в колі рідних, чи то були друзі. Тільки зараз, пригадуючи це все, розумію, що то було чудово. Тоді, та й зараз, теж можу сміливо сказати, що без Божої помочі всього цього не було. Вторгнення в Україну, в нашу рідну землю вже майже йде 3 роки. За ці роки сталося ну дуже багато чого, те, що змінило моє життя на краще. Але повторюючи знову, без Бога у моєму житті я б не впоралася.
Ця війна змінила багато чого і Різдво також, але я розумію, що так як було вже ніколи не буде, ми не зберемося всіма родичами, бо дехто в іншій країні, декого вже зовсім нема, не відсвяткуємо Різдво з друзями, але я розумію і сподіваюсь, що буде краще. Хочу сказати, що потрібно цінувати час, потрібно цінувати моменти.
Потрібно не спішити, бо вже зовсім скоро ми всі станемо іншими, закінчимо школу та й взагалі по дорослішаємо. А тоді вже будуть свої моменти та спогади, які ми будемо інакше переживати. Тому цінуйте все та не марнуйте час, насолоджуйтесь моментами, звісно вони бувають складними, як не як, але щоб потім згадувати і радіти всьому.
Коментарі