Різдво. Різдво завжди було веселим та для когось довгоочікуваним святом. Чи змінилось воно під час війни? Так, звісно, бо через нього багато знайомих, друзів, родичів роз’їхались. Але це не означає, що свято чимось змінилось, багато хто залишився самотужки у повній самотності, а дехто святкує з друзями як і раніше.
Коли настає ніч небо темніє, з’являються мільйони зірочок, які осягають небо та роблять його незвичайно темним, а гарним та дивовижним. Мені завжди казали, що Різдво починається, коли на небі починає сяяти перша зірка, тому часто зірки асоціюють як щось зв’язане з Різдвом. Насправді вони і правда дивовижні, ми можемо їх бачити з різних будинків, міст, країн і навіть різних шматочки землі.
Це надія, яка не зникне, це світло, яке буде світити навіть без електрики та те, що в нас не віднімуть ніколи… І навіть якщо в нас віднімуть світло, опалення, або навіть наших рідних. Любов. Любов залишиться. До життя, до домівки, до друзів та родичів. Ніхто не зможе це відняти, це залишиться в наших серцях назавжди. Але люди не забувають про свято! Діти ходять колядувати, батьки накривають стіл. Та дуже круто, що тепер всі переходять на інший календар.
Раніше більшість українців святкували Різдво 7 січня, а тепер 25 грудня та є ще дати які змінилися, але навіть якщо змінити дату, відібрати світло, або ще щось інше, ми все одно будемо святкувати. Гляньте на небо, скільки в космосі багато всього. Порівняно з ними ми маленькі цяточки, які навіть поряд не стояли із величинами там.
А що наші проблеми? Звісно вони великі, але якщо у космосі? Кажу це, бо все відносно, тому які б не були наші проблеми, переживання та інші почуття, ми з ними впораємося. Бо Бог з нами, друзі з нами, рідні з нами. Як не на землі, так на небі поміж зірок. Все в наших руках та серцях. Тому не забувайте ми ділимо одні зірки, одну землю, одну любов.
Не розкрита тема з зірками яка виглядає є головною для автора. Бракує посилання на Вифлиєську зірку — якщо вже пішла мова про зірки і на Того, на кого та зірка вказала.