Мир у серці

Для мене Різдво завжди було світлим святом. Воно асоціювалось з чимось теплим та затишним. Та зараз, у часи війни, Різдво для мене набуло інакшого значення. Воно вже не відчувається як мир у серці. А найкращий подарунок для мене — це повернення усіх захисників з полону. Їх тут чекають. За них моляться. І справжнє свято буде тоді, коли ми усі будемо разом.

У цей нелегкий для нас усіх час потрібно залишатися собою. Війна сильно змінює людей. Та головне пам’ятати, що ти людина і в тебе є цінності, за якими ти живеш. Ми українці маємо лише одну мрію та до неї прагнемо. Вона усіх нас об’єднує та мотивує. Звісно ми святкуємо Різдво, але чи справді воно відчувається як свято? Чи можемо ми святкувати Різдво, коли знаємо, що десь там гинуть люди? Коли знаємо, що за нас віддають своє життя. Це наші сумні реалії. Та не дивлячись на важкі умови ми залишаємося людяними та щирими.

Ми підтримуємо та підбадьорюємо один одного. Я сподіваюсь що наступний Різдво усі ми будемо святкувати вдома у колі рідних. Сподіваюсь, що усі молитви і прохання по чуються. І що мир у серці відбудеться. І ми усі об’єднаємось як велика сім’я. Для мене Різдво завжди було свято тепла та світла і я сподіваюсь так буде завжди. Але які б важкі не були часи, потрібно не забувати про справжні людські цінності. І потрібно пам’ятати про те, що Різдво неможливо забрати в нас, бо воно знаходиться у наших серцях.